Кібербулінг

---

Типові правила, що сприяють ефективному спілкуванню з дитиною

При спілкуванні з дітьми батьки повинні:

■ постійно підкреслювати свою увагу до індивідуальності сина чи дочки, до їх прагнення до самоствердження;

■ проявляти увагу, інтерес і повагу до всіх дітей у сім’ї;

■ проявляти постійну готовність і вміння вислухати дитину, дати їй можливість говорити (виговоритися), відстоювати свої погляди, переконання;

■ перед тим, як показати дитині її помилки в поведінці, починати
з похвали і схвалення позитивних якостей навіть при самому важкому характері сина (дочки);

■ тактовно показувати кращі позитивні якості своєї особистості (ерудицію, працелюбність, пунктуальність, гуманні відносини до людей, порядність, чесність та інше), але при цьому не показувати, не підкреслювати своєї переваги над дитиною;

■ створювати сімейну атмосферу любові, доброзичливості турботи, захищеності радості і перспективи, що благополучно впливає на фізичне і морально-психологічне здоров’я дітей.

Ви повинні знати:

■ з ким приятелює ваша дитина;

■ де проводить вільний час;

■ чи не пропускає занять в школі;

■ в якому вигляді або стані повертається додому.

Готуйте дитину до майбутнього життя. Говоріть з нею про це:

■ Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте справи разом з нею.

■ Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.

■ Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.

■ Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

■ Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо , ні комп’ютер не замінять їй вас.

■ Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.

■ Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.

■ Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.

■ Звертайтесь до родини, в яких є діти. Передавайте свій досвід
і переймайте чужий.

■ Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно.

Пам’ятка для батьків

Як навчити дитину успішно виконувати домашнє завдання?

Як допомогти дитині не просто виконати сьогоднішнє домашнє завдання, але й навчити її обходитися без нашої допомоги?

Комусь з дітей вистачить тиждень-другий, комусь – декілька місяців або ще більше. Але у будь-якому випадку в цьому процесі буде декілька етапів.

Перший етап – перший час виконуйте завдання разом із дитиною.

Прагніть зрозуміти, яких знань, навичок їй не вистачає, з’ясуйте, чи немає у неї неправильних способів виконання, звичок у роботі. Допомагаєте позбутися недоліків і неправильних способів дії.

Другий етап. Частину роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути впевнені, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все, спочатку це буде дуже невелика частина, але дитині необхідне відчуття успіху. Оцініть з нею результат. Після кожної самостійно й успішно виконаної частини ставте який-небудь значок, наприклад знак оклику або задоволене личко. Через якийсь час ви разом з дитиною переконаєтеся, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно розберіться, що є перешкодою. Навчіть дитину звертатися по допомогу у разі виникнення конкретних питань. Головним на цьому етапі має бути усвідомлення дитиною, що вона може працювати самостійно і впоратися зі своїми труднощами.

Третій етап. Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує усі уроки. Ваша підтримка на цьому етапі швидше психологічна. Ви знаходитесь неподалік, займаєтесь своїми справами. Але готові прийти на допомогу, якщо знадобиться. Перевіряєте зроблене. Сенс цього етапу в тому, аби дитина переконалася, що вона дуже багато може зробити сама, але ви завжди її підтримаєте.

Четвертий етап. Дитина працює самостійно. Вона вже знає, скільки часу піде на те або інше завдання, і контролює себе за допомогою годинника, звичайного або пісочного. Ви в цей час можете бути відсутні удома або знаходитися в іншій кімнаті. Сенс цього етапу в тому, що дитина прагне подолати всі труднощі сама. Відкладати до вашої появи можна тільки найважче. Ви перевіряєте зроблене. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної роботи.

Ви вважаєте, що такий підхід займе у вас багато часу і сил? А хіба менше часу і емоцій ми витрачаємо на безплідну боротьбу («щоб сів, щоб почав, щоб не відволікався…»)? На надолужування упущеного по ночах перед контрольною? Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй?На надолужування упущеного по ночах перед контрольною? Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати, спланувати свою допомогу їй?

Тож будьте гарним прикладом для вашої дитини і допоможіть їй!

До уваги батьків! Будьте пильними: сучасні наркотики

Синтетичний наркотик Сіль: механізм дії, ознаки вживання, наслідки

Багато хто вважає, що найбільш небезпечними і шкідливими для людини є наркотики, які потрібно вводити внутрішньовенним шляхом, наприклад, героїн та ін., А сучасні курильні суміші або таблетки, порошки, які потрібно вдихати через ніс і інші наркотичні речовини не представляють ніякої небезпеки для вживає. Ця думка дуже помилкова. Сучасний нарко ринок постійно поповнюють все нові речовини наркотичної дії, отримані синтетичним шляхом. Вони здатні за кілька прийомів викликати сильну залежність, а при систематичному вживанні провокує незворотні порушення в людській психіці. Одним з таких синтетичних наркотиків є сіль.

Синтетичний наркотик сіль - опис

Така наркотична речовина являє собою порошок, який зазвичай вдихають і курять. Наркотичні солі є похідними мефедрона або його аналогів і офіційно називаються МДПВ (метилдиоксипировалерон). У багатьох країнах сіль офіційно заборонено законодавством, проте, є і такі держави, де подібний наркотик є у вільному продажу. Розповсюджувачі продають солі у вигляді підживки для кімнатних рослин або як морської солі для ванн. Саме завдяки подібній хитрощі ці небезпечні для здоров'я речовини проникають на вільний ринок і гублять мільйони життів.

По суті, наркотики під назвою сіль здатні всмоктатися в організм через будь-яку слизову поверхню, через що їх можуть виробляти і поширювати в різних формах, наприклад, у таблетках, розчинах чи порошках.

Проте найчастіше цей наркотик являє собою порошок з кристалічною структурою, схожою на сіль. В організмі виявити сліди подібних наркотичних речовин досить-таки складно, тому як традиційні тести на наркотики їх не визначають. Хоча сольових наркоманів нескладно визначити за зовнішнім виглядом, але про це пізніше.

Ефект від вживання

У складі солі присутній мефедрон або його похідні, які відносяться до сильних невросистемних стимуляторів. Діяти наркотик починає дуже швидко, вже через чверть години, тому нерідко сіль називають спидами (з англ. швидкість) або швидкістю. При прийомі невеликої кількості солі у людини виникають відчуття, схожі з прийомом екстазі, але при перевищенні дозування виникає ефект, аналогічний кокаїну. По суті, навіть наркоманам зі стажем складно описати відчуття, що виникають внаслідок прийому солі.

Спочатку прийом солі викликає ейфорійний стан, при якому тіло наркомана виконує мимовільні нетипові руху, його як би викручує, але якщо підвищити дозу МДВП, то настає невимовне блаженство. Саме воно згодом і стає причиною повторного прийому, а в подальшому і розвитку стійкої наркотичної залежності. Через цей один раз блаженства формується стійке бажання знову взяти сіль.

У цілому при вживанні солі спостерігається така дія:

Коли сіль починає діяти, то на наркомана накочує відчуття неймовірної легкості, він відчуває себе могутнім і припускає наявність неймовірної сили або над здібностей;

Після прийому синтетичного наркотику спостерігається стійке безсоння і надмірна активність. Людина може обходитися без сну протягом декількох діб (3-4), а при тривалому і постійному вживанні солі безсоння може тривати до двох і більше тижнів;

Наркомана відвідують галюциногенні бачення.

Коли вплив солі на організм людини припиняється, то він впадає у стан панічного страху, яке змушує його бігти куди-небудь з метою отримання нової дози МДВП.

Симптоми і ознаки

Людину, що вживає солі, можна визначити за деякими специфічними проявами. Зазвичай подібна симптоматика спостерігається, коли наркоман перебуває під впливом солей або по закінченні декількох годин з моменту їх прийому.

Мовні дефекти, блазнювання, судомні посмикування щелепою та ін;

Божевільний погляд;

Підвищена тривожність, обумовлена відчуттям стеження, параноїдальна манія переслідування;

У зв'язку з сильним зневодненням, наркоман відчуває невтомну спрагу;

Тривале і яскраво виражене безсоння;

Слухові галюцинації, значно рідше – зорові;

Пропадає апетит;

З'являється тяга до кропіткої роботи, яка проявляється розбиранням складних механізмів;

Виникає активна жестикуляція кінцівками або головою;

Нерідко з'являються маячні і нав'язливі ідеї на зразок панування над усіма і управління світом, подібні думки нерідко підкріплюються непомірною зарозумілістю і гонором;

Наркоман проявляє неймовірну активність, але його дії, як правило, не вирізняються продуктивністю;

У поведінці людини, яка вжила сіль, абсолютно відсутня самокритика.

При тривалому прийомі солі наркоман різко втрачає у вазі. А якщо у нього немає можливості прийняти чергову дозу МДВП, то людина може і зовсім спати протягом декількох днів, але при пробудженні у нього буде роздратований або депресивний настрій, можуть виникнути суїцидальні схильності.

Осіб, залежних від солі, нерідко можна розпізнати за досить неохайним зовнішнім виглядом. У них часто набряки на обличчі і руках, а на шкірній поверхні, може чітко проступати висип, яка є свого роду побічною реакцією на прийом МДВП. Крім того, найважливішою ознакою залежності є постійна брехня і помітне падіння інтелекту.

Механізм дії

Дія солі починається вже через чверть години і може зберегтися на кілька годин, а то й діб. Прийнявши такий наркотик, людина відчуває легкість і могутність, ейфоричний настрій і небувалу активність, він може раптово почати незаплановану прибирання або зайнятися масштабної перестановкою в будинку. У таких людей абсолютно пропадає бажання відпочивати, спати, їсти. Якщо були прийняті високі дози наркотику, то після закінчення їх дії у наркомана з'являлася безпричинна агресивність або паніка, виникали параноїдальні думки.

Синтетичні наркотики на зразок солі, володіють більш руйнівним ефектом, ніж рослинні, вони за дією схожі на кокаїн і амфетамін. Однак у складі солі присутній мефедрон, який буквально руйнує мозок. При вживанні великих доз солі відбувається масова загибель нервових структур, що може призвести до виникнення шизофренії.

По суті, систематичне вживання солі має важкі наслідки: розлад мислення, пам'яті та уваги. Інтелект наркомана тане на очах, що проявляється його стрімким отупінням. Оскільки після прийому такої речовини виникає стійке безсоння й відсутності апетиту, тому сольовий наркоман починає стрімко худнути, аж до виснаження.

Розвиток залежності

Небезпека солей полягає в тому, що фізична залежність від них практично не розвивається. Просто сольові наркомани не доживають до такої залежності, тому як вмирають або стають постійними пацієнтами психіатричних лікарень. При вживанні солі з'являється незрозумілий ейфоричний стан, що супроводжується неадекватними рухами наркомана. Коли ж він отримує нову дозу, то ці мимовільні прояви зникають, а на зміну їм приходить невимовне блаженство.

В результаті у людини відбувається формування залежності психологічного характеру, впоратися з якою значно важче, ніж з фізичної. У підсумку сольовий наркоман не може подолати бажання отримати чергову дозу і остаточно підсаджується на сіль.

Передозування

При передозуванні кристалами солі у наркозалежного виникає гострий стан психозу, і порушуються життєво важливі органічні функції. Серйозної шкоди зазнає серцево-судинна система – відбувається різкий стрибок тиску (спочатку вгору, а потім вниз), порушується кровообіг, підвищується частота серцебиття. Нерідко передозування сіллю супроводжується гострою дихальною недостатністю, не виключена ймовірність печінкової та ниркової недостатності (близько 5% випадків).

Але найчастіше при передозуванні спостерігається некерована і стійка гіпертермія і набряк мозкових тканин. Приблизно в 8% випадків у сольового наркомана при передозуванні показники температури піднімаються до 41-42°С, потім відбувається набряк мозку, недостатність серцевої і дихальної діяльності і настає смерть.

Якщо при передозуванні виник гострий психоз, то для його зняття потрібно не менше 2 діб. Проте статистика показує, що нерідкі випадки, коли вивести сольового наркомана з такого стану не вдається. Тоді такі люди надовго стають пацієнтами психіатричних закладів.

Лікування

Чесні наркологи кажуть, що лікувати сольових наркоманів неймовірно складно. Надія на одужання є не завжди, і потрібно звертатися в спеціалізовані центри. Солі небезпечні тим, що їх компоненти здатні накопичуються, відповідно вивести їх з організму досить складно. У крові вони тримаються роками, а деякі і зовсім вимагають специфічного лікування для виводу.

У процесі лікування сольового наркомана у нього загострюються різні хвороби, а ясність у погляді з'являється тільки на четвертий місяць безперервної терапії. Згідно зі статистикою, близько половини сольових наркоманів стають невиліковними шизофреніками. А спеціалізованих методик лікування подібних наркоманів поки ще не розробили.

Адаптація п’ятикласників

Ознаки успішної адаптації:

■ задоволеність дитини процесом навчання;

■ дитина легко справляється з програмою;

■ ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому;

■ задоволеність міжособистісними стосунками з однокласниками і вчителем.

Ознаки дезадаптації:

■ зовнішній вигляд дитини змучений, стомлений;

■ небажання дитини ділитися своїми враженнями про проведений день;

■ прагнення відвернути дорослого від шкільних подій, переключити увагу на інші теми;

■ небажання виконувати домашні завдання;

■ негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників;

■ скарги на ті чи інші події, пов’язані зі школою;

■ неспокійний сон;

■ труднощі ранкового пробудження, млявість;

■ постійні скарги на погане самопочуття.

Перша умова шкільного успіху п’ятикласника – безумовне прийняття дитини, незважаючи на ті невдачі, з якими він вже зіткнувся або може зіткнутися.

Готуємося до екзаменів!

Поради батькам

1. Не підвищуйте тривожність учня напередодні екзамену або тестування, не критикуйте його після іспиту. Це може негативно вплинути на самооцінку та характер підлітка.

2. Підбадьорюйте дитину, хваліть за те, що вона робить добре. Переконуйте, що добре скласти іспити їй під силу. Пам’ятайте, що чим більше учень буде боятися невдачі, тим вірогідніше він допуститься помилок.

3. Спостерігайте за самопочуттям вашої дитини, ніхто крім вас не в змозі вчасно попередити перевантаження та погіршення стану здоров’я учня.

4. Поясніть дитині важливість змін діяльності від активної інтелектуальної роботи до відпочинку та релаксації.

5. Зверніть увагу на харчування учня під час інтенсивного інтелектуального навантаження, йому потрібна поживна та різноманітна їжа та збалансований комплекс вітамінів. Такі продукти як риба, сир, горіхи, курага стимулюють роботу головного мозку.

6. Зберігайте тишу, зведіть до мінімуму фактори, що можуть відволікати дитину від занять.

7. Частіше цікавтеся, як проходить підготовка, що хвилює учня, створюйте сприятливу атмосферу для ефективної роботи.

ДО УВАГИ УЧНІВ ТА ЇХ БАТЬКІВ!

Нагадуємо, учням та батькам, про правила поведінки та техніку безпеки під час карантину.

ІНСТРУКЦІЯ

з техніки безпеки учнів під час карантину

■■■ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція з безпеки учнів під час карантину поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу у період перебування учнів на карантині.

1.2. Інструкцію розроблено відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563, «Правила дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, «Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України», затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління державної пожежної охорони від 30.09.1998 № 348/70.

1.3. Усі учасники навчально-виховного процесу повинні знати правила надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях, мати необхідні знання і навички користування медикаментами.

■■■ 2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД час карантину

2.1. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів перед початком карантину:

2.1.1. Перед початком карантину слід чітко визначити терміни початку та завершення . карантина.

2.1.2. У разі продовження карантину телефонувати в останній день визначених термінів до приймальної навчального закладу вихователеві або класному керівникові для визначення нового терміну карантину.

2.2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час карантину:

2.2.1. Під часкарантину , перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:

● рухатися тротуарами і пішохідними доріжками, дотримуючись правого боку;

● за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;

● переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а за їх відсутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;

● у місцях із регульованим рухом зважати тільки на сигнали регулювальника чи світлофора;

● виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;

● чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;

● на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая;

● у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, потрібно утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;

● категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями;

● рухатися по дорозі велосипедом можна тільки дітям, які досягли 16 років; мопеди й велосипеди повинні бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду — білого кольору, по боках — оранжевого, позаду — червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; чітко дотримуватися правил дорожнього руху;

● водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом і звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися автомагістралями, коли поряд є велосипедна доріжка; рухатися тротуарами і пішохідними доріжками; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;

● для катання на інших засобах (скейтборд, самокат, ролики та ін.) обирати місце на дитячих майданчиках та ін., на проїжджу частину виїжджати заборонено;

● учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, знання про які отримані на уроках основ здоров'я; виховних годинах, предметних уроках;

● перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;

● учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

2.2.2. Під час карантину, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, приміщеннях, транспорті, учні повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:

● заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, цигарки, легкозаймисті речовини, вогнезаймисту рідину та ін.);

● користуватися газовою плитою вдома тільки зі спеціалізованим електричним приладом для вмикання під наглядом дорослих;

● заборонено використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень і застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення; застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту, поролону, полівінілу та ін.); застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні та ін.), використовувати хлопавки, застосовувати дугові прожектори, влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, що можуть спричинити загоряння; встановлювати стільці, крісла і інші конструкції, виконані з пластмас та легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи і аварійні виходи;

● у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці незнайомих чи чужих предметів, зокрема, побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших установах — це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;

● не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, що живляться струмом. Користуватися електроприладами тільки сухими руками і в присутності батьків. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, негайно повідомити дорослих;

● не скупчуватися біля проходів у громадських установах, входах та виходах, у приміщеннях вестибюлю;

● під час участі в масових заходах не галасувати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, дотримуватися правил пожежної безпеки;

● у разі пожежної небезпеки — наявності вогню, іскріння, диму — негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Викликати службу пожежної охорони за номером 101, назвавши своє ім'я, прізвище, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, свій номер телефону;

● при появі запаху газу в квартирі, приміщенні у жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту й вийти з приміщення; покликати на допомогу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону; назвавши своє ім'я, прізвище, коротко описавши ситуацію й залишивши свій номер телефону.

2.2.3. Під час карантину, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті та ін. учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння та ін.:

● під час карантину заборонено перебувати біля водоймищ без супроводу дорослих для запобігання утеплення дітей;

● категорично заборонено наближатися й перебувати біля будівельних майданчиків, кар'єрів, напівзруйнованих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів і попередження травм та загибелі дітей;

● категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;

● заборонено брати до рук, нюхати, куштувати незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;

● пересуватися обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи у відкритий каналізаційний люк;

● не наближатися на вулиці до обірваних, обвислих проводів, або проводів, що стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння — такі проводи ще можуть бути підживлені електрострумом;

● не наближатися до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами — можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень за 5 м;

● бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки чи атракціони, турніки, прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;

● не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння дітей із висоти;

● не наближатися до відчинених вікон, не нахилятися на перила, парапети сходинок для запобігання падіння дітей із висоти;

● не спускатися в підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища — там може бути отруйний газ;

● не контактувати із незнайомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин;

● застосовувати всі знання й правила, отримані на уроках основ здоров'я, виховних годинах, навчальних уроках.

2.2.4. Під час карантину учні повинні виконувати правила безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування вдома, на вулиці, у громадських місцях, друзів, у замкнутому просторі приміщень із незнайомцями, а також виконувати правила попередження правопорушень та насильства над дітьми:

● не розмовляти й не контактувати із незнайомцями, у жодному разі не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;

● не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу. Краще відповісти, що не знаєте, і швидко йти геть;

● перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10-ти років можна до 20 год., до 14-ти років — до 21 год., до 18-ти років — до 22 год. У темну пору року — із настанням темряви;

● діти мають право не відчиняти дверей дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо незнайомець запитує, коли повернуться батьки, слід повідомити, що незабаром — вони у сусідів, тим часом зателефонувати батькам, а двері незнайомцям не відчиняти;

● триматися подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими слід поводитися толерантно;

● не заходити в під'їзд, ліфт із незнайомцями; слід одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважними, оглядатися й перевіряти, чи не слідкує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів, між будинками, у тунелях. Якщо за вами хтось іде, зупинитися й відійти осторонь, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас;

● не вчиняти дії; що можуть призвести до правопорушень. Неповнолітніми у кримінальному праві вважаються особи віком до 18-ти років. За злочини, вчинені після настання 14-річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності. Позбавлення волі неповнолітньому може бути строком не більше ніж на 10 років. Найсуворішим примусовим виховним заходом є направлення до спеціальних навчально-виховних установ, що здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;

● батьки неповнолітніх, які не займаються вихованням своїх дітей, підлягають адміністративному штрафу в розмірах, передбачених відповідною статтею Карного кодексу України;

● всеукраїнські гарячі лінії підтримки дітей та молоді України:

- Всеукраїнська лінія «Телефон довіри» - 800-500-21-80;

- національна гаряча лінія з питань попередження насильства над дітьми та захисту прав дітей - 500-500-33-50 (у межах України дзвінки безкоштовні).

2.2.5. Під час карантину учні повинні виконувати правила із запобігання захворювань на грип, інфекційні та кишкові захворювання, педикульоз та ін.:

● при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, викликати лікаря;

● хворому призначити окреме ліжко, посуд, білизну;

● приміщення постійно провітрювати;

● у разі контакту із хворим надягати марлеву маску;

● хворому слід дотримуватися постільного режиму;

● вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лікаря;

● перед їжею мити руки з милом;

● не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити;

● для запобігання захворювань на педикульоз регулярно мити голову; довге волосся у дівчат має бути зібране; не користуватися засобами особистої гігієни (гребінцем) інших осіб, а також не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, головних уборів, а також не передавати іншим свій одяг;

● не вживати самостійно медичних медикаментів чи препаратів, не рекомендованих лікарем;

● якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих поряд немає, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім'я, а також зателефонувати батькам.

■■■ 3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ АБО АВАРІЙНОЇ СИТУАЦІЇ

3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, чітко й спокійно виконувати вказівки дорослих, які перебувають поряд.

3.2. Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.

3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, слід зателефонувати в служби екстреної допомоги за телефонами:

101 — пожежна охорона;

102 — міліція;

103 — швидка медична допомога;

104 — газова служба, коротко описати ситуацію, назвати адресу, де відбулася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім'я, номер свого телефону.

3.4. За можливості слід залишити територію аварійної небезпеки.