Що таке булінг?
Булінг (від англ. Bully - хуліган, забіяка, насильник) - психологічний терор, побиття, цькування однієї людини іншою. Є ще модифікації - мобінг і кібербулінг.
Мобінг - дії менш радикальні - обзивання, непристойні жарти, плітки.
Кібербулінг - цькування через інтернет, соцмережі, смс, електронну пошту.
Основні ознаки булінгу:
Учасники:
У колективі, де відбувається булінг, є умовний розподіл ролей:
Хто такий булер?
Булер або агресор. Є стереотип, що це діти з неблагополучних сімей або з категорії школярів «сила є-розуму не треба». Але статистика говорить про інше. Часто, це діти з задатками лідера, із хороших сімей, але з «неблагополуччям» у моральній сфері, у розвитку емоційного інтелекту, із підвищеною фізичною активністю і великими претензіями до світу.
Пасивні учасники або «свита»
Це найближче оточення булера. Його друзі або просто ті, хто вирішили, що вигідніше схвалювати його дії (навіть просто сміхом).
Якщо булер популярний у школі, то його поведінку схвалюють, щоб увійти в число вибраних. Але рідко хто зізнається, що переходить на бік «свити» не тільки заради популярності, але в більшій мірі з почуття самозбереження.
Спостерігачі
Вони не завдають ударів, вони не знімають відео, і не схвалюють того, що відбувається. Коли вони бачать цькування, вони не знаходять сил, щоб щось зробити, але і відвести очі теж не в силах.
І в цьому їхня біда, адже відомо, що ті, хто бачать трагедію, отримують велику психологічну травму, ніж жертва. Вони можуть обговорювати це між собою, зрідка обмовитися вдома про те, що відбувається, перетравлювати наодинці з собою, у записах щоденника.
До речі, саме з цієї групи ті, хто в результаті душевних метань, усе ж вирішується вивести проблему в світ дорослих.
Хто може стати жертвою цькування?
Єдиного портрета немає. Жертву вибирають за принципом «не такий», а критерій може бути будь-який: розумний / тупий, худий / жирний, високий / низький, кучерявий / рудий і т.д.
Головне, щоб людина була з низьким рівнем опірності, а інакшість знайти можна в будь-якій людині.
Цькування може тривати у класі роками, тому що ніхто з учасників не бачить безпечного виходу. І саме самозбереження змушує їх адаптуватися під те, що відбувається.
Як визначити, що над дитиною йде цькування
Перелік «дзвіночків»:
Хто ж винен? Чому взагалі це існує?
Але важливо порадити дітям не відповідати на знущання бійкою або відповідними знущаннями. Це може швидко перерости в насильство, неприємності, травмувати когось із них. Замість цього найкраще піти від ситуації, поспілкуватися з іншими дітьми й розповісти про все дорослим.
Ось ще кілька стратегій для дітей, які можуть допомогти їм покращити ситуацію і своє самопочуття, зумовлене тим, що відбувається:
Простягніть руку допомоги!
Удома ви можете знизити негативний вплив знущань. Навчайте дітей спілкуватися з такими друзями, які допомагають розвивати їхню впевненість у собі. Допоможіть їм знайомитися з іншими дітьми, відвідуючи різні гуртки чи спортивні секції. І знайдіть такі заняття для дітей, які допоможуть їм почуватись упевненими й сильними. Можливо, це буде секція самооборони, карате або тренажерний зал.
І пам'ятайте: якими б прикрими не були знущання для вас і вашої родини, є багато людей і способів вирішити цю проблему.
Як для дорослих (батьків та вчителів), так і дітей, найголовніше не бути байдужим та не триматися осторонь таких ситуацій, не бути «мовчазним свідком», адже це лише заохочує кривдників до подальших більш жорстоких дій.
Якщо, все таки Ви зіштовхнулися з такою ситуацією, варто б було звернутися до психолога чи соціального педагога, які допоможуть впоратися з конкретною проблемою.А також ви можете подати запит на дитячу "гарячу лінію"
Національна Дитяча «гаряча лінія» - для дітей та про дітей. Це означає, що «гаряча лінія» приймає дзвінки від дітей та від дорослих, чиї запити стосуються дітей. Дитяча «гаряча лінія» функціонує за безкоштовним номером 0-800-500-225 (безкоштовний з мобільних та стаціонарних номерів телефонів по всій території України). А з 1 червня 2017 року Національна дитяча «гаряча лінія» відкрила короткий номер 116 111 (безкоштовний для абонентів КиївСтар та Лайфселл), що покращило доступ дітей до отримання консультацій. Даний номер телефону запроваджений у 26 європейських країнах як узгоджений номер допомоги дітям по телефону.
Лінія є абсолютно безкоштовною, анонімною та конфіденційною.
На Національній дитячій "гарячій лінії консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи соціальні працівники та соціальні педагоги. Коло питань, з яких надаються консультації, досить широке і було сформовано на основі отримуваних запитів від абонентів. Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії», - насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.
Дитяча «гаряча лінія» працює по будням з 12 до 20 години та в суботу з 12 до 16 години.